Воістину, релігія легка, і хто б не взявся змагатися з релігією [звалюючи на себе непосильне], вона неодмінно здолає його, тож сповідуйте найкращим чином,…

Воістину, релігія легка, і хто б не взявся змагатися з релігією [звалюючи на себе непосильне], вона неодмінно здолає його, тож сповідуйте найкращим чином, намагайтеся наблизитися [до найкращого сповідування, що в ваших силах]

Передається зі слів Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, релігія легка, і хто б не взявся змагатися з релігією [звалюючи на себе непосильне], вона неодмінно здолає його, тож сповідуйте найкращим чином, намагайтеся наблизитися [до найкращого сповідування, що в ваших силах] та тіште себе [доброю звісткою про винагороду, яка чекає на вас]. І використовуйте [для здійснення благих діянь] ранок, вечір і частину ночі».

[صحيح] [رواه البخاري]

الشرح

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що релігія Іслам побудована на полегшенні та простоті у всіх її аспектах, і ця особливість особливо помітна, коли людина обтяжена обставинами, і потребує послаблення. А заглиблення в крайнощі у релігійних справах та відмова від поступок призводять до того, що невдовзі людина опускає руки і припиняє виконання усіх або деяких релігійних справ. Потім Пророк (мир йому і благословення Аллага) закликав дотримуватися серединного шляху і віддалитися від надмірностей та крайнощів: щоб раб не нехтував тим, що йому наказано, але і не брав на себе того, що йому буде не під силу. Якщо ж він не зможе виконати релігійні зобов’язання в повному обсязі, то має робити те, на що дійсно вистачає його сил. Потім Пророк (мир йому і благословення Аллага) закликав дотримуватися серединного шляху і віддалитися від надмірностей та крайнощів: щоб раб не нехтував тим, що йому наказано, але і не брав на себе того, що йому буде не під силу. Якщо ж він не зможе виконати релігійні зобов’язання в повному обсязі, то має робити те, на що дійсно вистачає його сил. І Пророк (мир йому і благословення Аллага) сповістив про велику винагороду за стійкість в певній релігійній справі, навіть якщо вона мізерна. І ця винагорода для того, хто не може виконати цю справу в повному обсязі, якщо ці ускладнюючі обставини виникли не з його вини, тож це не призводить до зменшення винагороди. Оскільки цей світ насправді є місцем подорожі та переходу до вічного життя, Пророк (мир йому і благословення Аллага) наказав просити у Аллага допомогу в стійкості на постійному поклонінні, особливо активно в ці три періоди часу: Перший: Ранок (гадва): рух на початку дня, між ранковою молитвою (фаджр) і сходом сонця. Другий: Полудень (рауха): рух одразу після полудня. Третій: Ніч (дульджа): рух протягом усієї ночі або ж частини її. Оскільки активність вночі складніша ніж вдень, він наказав робити лише її частину, сказавши: «і частину ночі».

فوائد الحديث

Легкість і гнучкість ісламського Шаріату та його серединність між надмірністю та недбалістю.

Раб повинен обирати час активності для поклоніння, і ці три конкретні періоди є найбільш сприятливими для тіла у виконанні поклоніння.

Раб повинен обирати час активності для поклоніння, і ці три конкретні періоди є найбільш сприятливими для тіла у виконанні поклоніння.

Ібн Хаджар аль-Аскаляні сказав: «Пророк (мир йому і благословення Аллага), немовби, звернувся до мандрівника, який прямує до певної мети, і ці три періоди є найкращими часами для його руху. Він звернув його увагу на часи, коли потрібно рухатися, адже якщо мандрівник буде рухатися вдень і вночі безперервно, то він знесилиться і зупиниться. А якщо він обирає для подорожі ці періоди, що додають енергії, то він зможе продовжувати без труднощів».

Ібн Хаджар сказав: «Вказівка в цьому хадісі стосується використання шаріатських полегшень (рухса). Адже дотримування суворості (азіма) там, де є полегшення, є одним із проявів крайнощів, як той, хто відмовляється від таяммуму (очищення піском) при неможливості використання води, що призводить до шкоди від її використання».

Ібн аль-Мунір сказав: «У цьому хадісі є ознака пророцтва, адже ми бачили, і люди до нас бачили, що кожен, хто вдається до крайнощів у релігії, невдовзі припиняє [свою діяльність]. І не мається на увазі заборона вдосконалення свого поклоніння, бо це є похвальною справою, а мається на увазі заборона надмірностей у ньому, які призводять до втоми, або перебільшення у добровільних справах, через що, страждають більш важливі справи, або запізнення з обов'язковою молитвою, як той, хто проводить ніч у молитві, а потім просипає ранкову молитву в джамааті (груповій молитві), або спить до сходу сонця, коли закінчиться час обов'язкової ранкової молитви».

التصنيفات

Достоїнства Ісламу та його переваги