إعدادات العرض
Хто кинувся з гори, вбивши себе таким чином, той буде падати в полум'ї Геєни віки вічні
Хто кинувся з гори, вбивши себе таким чином, той буде падати в полум'ї Геєни віки вічні
Абу Гурайра (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає, що Пророк (мир йому і благословення Аллаг) сказав: «Хто кинувся з гори, вбивши себе таким чином, той буде падати в полум'ї Геєни віки вічні. І хто випив отруту, вбивши себе таким чином, той буде тримати цю отруту в руці і пити її у полум'ї Геєни віки вічні. І хто вбив себе залізом, той буде тримати в руці це залізо і встромляти його собі в живіт у полум'ї Геєни віки вічні».
الترجمة
العربية Tiếng Việt অসমীয়া Nederlands Bahasa Indonesia Kiswahili Hausa සිංහල English ગુજરાતી Magyar ქართული Română Русский Português ไทย తెలుగు मराठी دری Türkçe አማርኛ বাংলা Kurdî Malagasy Македонски Tagalog ភាសាខ្មែរالشرح
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) попередив про те, що хто навмисно вбив себе, той в Судний день буде підданий мукам у Вогні відповідно до того способу, яким він вчинив самогубство. Адже покарання відповідає діянню. Хто кинувся з гори, той вічно падатиме в Пеклі з гір у долини. Хто випив отруту, той вічно ковтатиме отруту в Пеклі. А хто проколов свою утробу залізом, вбивши себе таким чином, той вічно проколюватиме себе так само в Пекельному полум'ї.فوائد الحديث
Заборона самогубства і те, що воно відноситься до тяжких гріхів, за які людина заслуговує на болісне покарання.
Згадане в хадісі є лише декількома прикладами самогубства. Сенс його полягає в тому, що яким би способом не вбила себе людина, вона неодмінно буде піддана такому покаранню у Вогні, яке відповідатиме способу її самогубства. У «Сахіху» аль-Бухарі наводяться слова Пророка (мир йому і благословення Аллага): «Хто повісив себе, той буде вішати себе у Вогні. Хто проколов себе, той буде проколювати себе у Вогні».
Ан-Нававі сказав: «Щодо згадки про його перебування в пекельному полум'ї віки вічні висловлювалися різні думки. Згідно з однією з них, це стосується того, хто вчинив даний вчинок, вважаючи його дозволеним, незважаючи на своє знання про його забороненість. Така людина вважається невіруючим, і її покарання — вічне. Згідно з іншою думкою, під вічністю мається на увазі просто дуже довге перебування, а не справжня вічність. Це схоже на слова: «Нехай зробить Аллаг вічною владу султана!» Згідно з третьою думкою, покарання за цей гріх в основі передбачає вічність, але Всеблагий і Всевишній Аллаг, зі Своєї милості, не залишить людину у Вогні навічно, якщо вона покинула цей світ, будучи мусульманином».
Ми бачимо в хадісі відповідність покарань у вічному світі злочинам, скоєним у цьому світі. З цього випливає, що злочин, який людина скоює проти самої себе, подібний до злочину, скоєного проти інших. Адже людина не належить самій собі, а належить Всевишньому Аллагy, і вона має право розпоряджатися собою лише так, як дозволив Аллаг.