الشرح

Ібн Умар (нехай буде задоволений Аллаг ним та його батьком) згадав, що пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) взяв його за плече – а це місце з'єднання плеча та лопатки – і сказав йому, щоб він був у цьому світі подібним до чужинця, який прибув до чужої країни, де він немає житла, яке б його прихистило, і немає знайомого, який би його втішив, він вільний від рідних, сім'ї та стосунків, які відволікають його від Творця. І сказав бути навіть більшим, ніж просто чужинець, а саме: бути подорожнім, який проходить дорогою, прямуючи до своєї істинної батьківщини. Адже чужинець може оселитися в чужій країні та почати проживати там, на відміну від подорожнього, який прямує до своєї місцевості, та для якого характерна легкість і відсутність зупинок, а також прагнення дістатися до своєї країни. І як мандрівникові не потрібно більше, ніж те, що допоможе йому дійти до кінця його подорожі, так і віруючій людині в цьому світі не потрібно більше, ніж те, що донесе його до Вічного Місця (Раю). Тож Ібн Умар діяв відповідно до цієї поради і казав, що якщо ти прокинувся вранці, то не чекай вечора, а якщо ти застав вечір, то не чекай ранку, і вважай себе одним із мешканців могил, оскільки здоров'я та хвороба постійно змінюють один одного за життя. І поки ти здоровий, то поспішай в ці дні до покори Аллагу, поки не настигли тебе хвороби і слабкість. Та роби побільше добрих справ, перш ніж хвороба стане між тобою та ними. І так само використовуй своє життя, щоб зібрати та накопичити в ньому тільки те, що знадобиться тобі у світі вічному, після твоєї смерті