إعدادات العرض
«Абу Муса тяжко захворів і втратив свідомість. А його голова в цей час спочивала на колінах жінки з числа його близьких. І він не зміг відповісти їй. А коли він…
«Абу Муса тяжко захворів і втратив свідомість. А його голова в цей час спочивала на колінах жінки з числа його близьких. І він не зміг відповісти їй. А коли він прийшов до тями, він сказав: «Я зрікаюся того, від кого зрікся Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага)! @ Воістину, Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зрікся тієї, хто голосно голосить, голить голову і розриває на собі одяг».
Передається зі слів Абу Бурда, сина Абу Муси (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав: «Абу Муса тяжко захворів і втратив свідомість. А його голова в цей час спочивала на колінах жінки з числа його близьких. І він не зміг відповісти їй. А коли він прийшов до тями, він сказав: «Я зрікаюся того, від кого зрікся Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага)! Воістину, Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зрікся тієї, хто голосно голосить, голить голову і розриває на собі одяг».
الترجمة
العربية বাংলা Bosanski English Español فارسی Français Bahasa Indonesia Русский Tagalog Türkçe اردو 中文 हिन्दी ئۇيغۇرچە Hausa Português Kurdî සිංහල Kiswahili Tiếng Việt অসমীয়া ગુજરાતી Nederlands മലയാളം Română Magyar ქართული ಕನ್ನಡ Moore Svenska Македонски ไทย తెలుగుالشرح
Абу Бурда (нехай буде задоволений ним Аллаг) розповів, що його батько Абу Муса аль-Аш'арі (нехай буде задоволений ним Аллаг) одного разу тяжко захворів і втратив свідомість. Його голова лежала на колінах жінки з його родини, яка від горя почала голосити і причитати. Через свій стан він не міг їй нічого відповісти. Прийшовши до тями, він сказав, що зрікається того, чого зрікся Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага), а Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зрікся наступних людей: тої, яка голосно причитає, коли трапляється горе. І тої, яка збриває рве волосся на голові, коли трапляється горе. І тої, яка розриває на собі одяг, коли трапляється горе. Усі згадані дії є характерними для періоду доісламського невігластва, а людині наказано проявляти терпіння в горі і сподіватися на нагороду від Аллага.فوائد الحديث
Забороняється рвати на собі одяг, рвати волосся на голові та причитати у відповідь на горе, що спіткало людину, оскільки це належить до тяжких гріхів.
Однак, смуток і плач без криків та гучних пречитань не заборонені і не суперечать терпінню щодо долі, визначеної Аллагом, адже ці емоції як реакція на горе є дозволеною і є проявом милості Аллага до рабів.
Забороняється виявляти невдоволення своєю долею, визначеною Аллахом, незалежно від того, виражається це словами чи вчинками.
Обов'язково потрібно проявляти терпіння, коли приходить біда.