الشرح

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллагa) пояснив, що той, хто кожного світанку, і кожного вечора перед заходом сонця тричі буде говорити: «З іменем Аллага», – тобто, я шукаю допомоги та захисту від усього, що може завдати шкоди; «з іменем Якого ніщо не зашкодить», – зі згадування Імені Якого не зашкодить ніщо, яким би великим воно не було; «ні на землі», – те, що виходить з неї із бід; «ні на небі», – те, що спускається з неба; «адже Він – Всечуючий», – чує усі наші слова; «Всезнаючий», – знає положення кожного з нас. Той, хто промовить ці слова увечері, то з ним не трапиться, несподівано, біда протягом усією ночі, аж поки не настане ранок. А хто скаже їх вранці, то з ним не трапиться, несподівано, біда протягом усього дня, аж поки не настане вечір. Той, хто промовить ці слова увечері, то з ним не трапиться, несподівано, біда протягом усією ночі, аж поки не настане ранок. А хто скаже їх вранці, то з ним не трапиться, несподівано, біда протягом усього дня, аж поки не настане вечір. Абана ібн 'Усмана, який був передавачем цього хадісу, вразив параліч – відказ однієї половини тіла. Чоловік, який чув цей хадіс від нього, почав дивитися на Абана з подивом! На що Абан запитав його: «Чому ти на мене так дивишся?! Клянуся Аллагoм, я не брешу про Усмана, і Усман не збрехав про пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллагa). Але в той день, коли мене спіткало те, що Аллаг призначив мені, я розгнівався і забув вимовити ці слова».