فوائد الحديث

Ан-Нававі сказав: «"Наближайтеся (до Аллага) і робіть це найкращим чином”, – означає: прагніть до досконалості у своїх вчинках, і навіть, якщо ви не достягнете її, то хоча б наблизитеся. А робити щось найкращим чином означає уникати крайнощів: не бути ані надмірним, ані недбалим».

Ібн Баз сказав: «Праведні діяння ведуть до Раю, а злодіяння – до Пекла. Проте хадіс пояснює: для входу в Рай самих лише діянь недостатньо. Необхідні ще прощення та милість Всеблагого і Всевишнього Аллага. Тобто віруючі потрапляють до Раю завдяки своїм діянням, але саме милість, прощення та помилування Всевишнього Аллага уможливлюють прийняття справ рабів та відкривають їм шлях до Раю».

Раб Аллага не повинен тішити себе своїми діяннями, якими б гарними вони не були, адже право Аллага незрівнянно вище, ніж рівень його діянь. Тому раб Аллага повинен відчувати як надію, так і страх.

Хадіс підкреслює велич прав Аллага та Його безмежну милість, яка перевищує будь-які людські діяння, незалежно від їхньої значущості.

Добрі діяння є обов’язковою причиною потрапляння раба до Раю, однак це станеться лише з дозволу Аллага і Його милості.

Аль-Кірмані сказав: «Якщо всі мешканці Раю увійдуть туди, то вони увійдуть тули виключно завдяки милості Аллага. І навіть згадка про те, що сам посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага), якому Рай вже обіцяний, увійде до Раю лише з милості Аллага, означає, що для інших це тим паче можливо тільки завдяки Його милості».

Ан-Нававі сказав: «Що ж до змісту Слів Всевишнього Аллага: ﴾Увійдіть до Раю за те, що ви чинили﴿ (16:32) і: ﴾Цей Рай дано вам у спадок за те, що ви чинили﴿ (43:72), то ці та подібні аяти, вказують на те, що справи вводять людину до Раю, і вони не суперечать тим хадісам. Аяти означають, що до Раю входять через діяння, але також і завдяки сприянню Всевишнього, Який наставляє нас на звершення цих діянь та спрямовує нас до щирості в них, та завдяки прийняттю їх Аллагом за Його милістю та благословенням. Отже, правильним розумінням є те, що людина не входить до Раю винятково через свої діяння, і саме це мається на увазі в хадісах, як правильним є й те, що вона входить до Раю завдяки діянням, тобто через їхню причину, тому що вони теж належать до милості».

Ібн аль-Джаузі сказав: «Є чотири точки зору і відповіді на це. Перша: допомога Аллага рабам у виконанні цих діянь є проявом Його милості. Якби не попередня милість Аллага до них, то вони не мали б ні віри, ні покірності, які є причиною для порятунку. Друга: яке б добро не зробив раб, хвалу заслуговує його хазяїн, який дає рабу можливість приносити користь, а потім ще й винагороджує за гарні діяння. Усе це буде не інакше як надана йому милість. Третя: У деяких хадісах зазначається, що саме потрапляння до Раю відбувається з милості Аллага до віруючого, а ступінь цієї людини в Раю вже залежить від ступені її діянь. Четверта: дії покори тривають недовго, проте винагорода за них нескінченна. Ця невичерпна благодать, що дається як відплата за минущі вчинки, є проявом милості Аллага, а не просто результатом наших дій».

Ар-Рафі'і сказав: «Той, хто чинить богоугодні діяння, не повинен покладатися на них у здобутті порятунку та досягненні ступенів. Адже він здійснював ці діяння за допомогою та сприяння Всевишнього Аллага. А від ослуху утримувався тому, що Аллаг оберігав його. Отже, усе це було в нього завдяки благословенню та милості Всевишнього.».