Проміжне життя у могилі (Барзах)

Проміжне життя у могилі (Барзах)

8- «Не настане Час, доки сонце не зійде із заходу, тож коли воно зійде звідти і люди побачать це, то всі вони разом увірують,* але саме тоді: {Не допоможе душі її віра, якщо вона не увірувала раніше, чи не здобула завдяки своїй вірі добро} [Аль-Ан'ам: 158] І Час неодмінно настане так, що двоє людей, які розкладуть одяг між собою, але не зможуть ні укласти угоду, ні розірвати її. Час неодмінно настане так, коли чоловік надоїть молока своєї верблюдиці, але не зможе його випити. Час неодмінно настане так, що чоловік замаже глиною своє корито, щоб напоїти з неї худобу, але не встигне зробити цього. Час неодмінно настане так, що хтось із вас встигне піднести їжу до свого рота, але не зможе з’їсти її».