Віра в Судний день

Віра в Судний день

4- «Одного разу, коли ми були разом із Пророком (мир йому і благословення Аллага), він глянув на місяць у ніч повного місяця і сказав: "@Воістину, ви побачите Господа вашого, як бачите цей місяць, і для вас споглядання Його не буде пов'язане з жодними труднощами*! І якщо ви зможете досягти того, щоб ніщо не заважало вам здійснювати молитви перед сходом сонця і перед заходом його, то обов’язково зробіть це!", – а потім прочитав слова Аллага: {І прославляй хвалою Господа твого перед сходом сонця і перед заходом сонця}».

6- «Аллаг виділить людину з моєї громади перед всіма творіннями в День воскресіння* і вручить йому дев’яносто дев’ять книг із записами його діянь, кожен запис простягається настільки далеко, наскільки сягає око, а потім Він каже: «Чи заперечуєш ти що-небудь із цього? Чи вчинили з тобою несправедливо образили мої писарі, які зберегли записаними всі діяння?» Він скаже: «Ні, о Господь». Тоді Він скаже: «Чи маєш ти у виправдання якесь благодіяння?» І він каже: «Ні, Господь». Тоді Він скаже: «Навпаки, в Нас є збережене одне твоя добра справа, і сьогодні тобі не заподіяно несправедливості!». Потім виймуть уривок з написом: «Я свідчу, що немає нічого гідного поклоніння, окрім Аллага, і я свідчу, що Мухаммад є Його рабом та Посланцем Його.» Далі Він скаже: «Зваж це на Терезах!». Він каже: «О Господь, невже одна цей уривок зрівняється з цими усіма записами?» І Він відповів: «З тобою не обійдуться несправедливо». І він сказав: «Тоді записи були покладені на чашу терезів, а уривок поклали не іншу, і тоді записи розлетілися, і уривок переважив, адже ніщо не може переважите ту справу, в якому є Ім'я Аллага».

7- «Коли Аллаг створив Рай і Пекло, Він відправив ангела Джібріля (мир йому)* до Раю і сказав: «Подивись на нього і на те, що Я підготував для його мешканців у ньому.» Тоді він подивився на нього, а потім повернувся і сказав: «Клянуся Твоєю Величчю, той, хто почує про нього, обов'язково буде жадати увійти до нього.» Тоді Він наказав, щоб шлях до нього став наповнений труднощами, а потім Він сказав: «Відправся туди знову та подивись на нього та на те, що я підготував для його мешканців у ньому». І він подивився, і побачив, що труднощі оточили його, і сказав: «Клянуся Твоєю Величчю, я боюсь, що тепер ніхто не увійде до нього». Він сказав: «Відправся і подивись на Пекло і на те, що Я підготував для його мешканців у ньому». Тоді він подивився на нього і побачив, що одна його частина пожирає іншу, а потім він повернувся та сказав: «Клянуся Твоєю Величчю, ніхто не захоче туди потрапити». Тоді Він наказав, щоб шлях до нього був наповнений згубними пристрастями, а потім Він сказав: «Повернись та подивись на нього знову». Тож він подивився і побачив, що воно оточене згубними пристрастями. Потім він повернувся і сказав: «Клянуся Твоєю Величчю, я боюся, що тепер ніхто не врятується від нього, і обов'язково увійде туди».

17- «Чи знаєте ви, хто є банкрутом?*» Вони відповіли: «Банкрутом серед нас називають того, у кого немає ні грошей, ні майна». Тоді він сказав: «Воістину, банкрутом з-поміж членів моєї громади виявиться той, хто в День Воскресіння з'явиться з молитвою, постом і закятом, але при цьому з'ясується, що він образив одного, обмовив іншого, привласнив майно третього, пролив кров четвертого і вдарив п'ятого, і тоді доведеться йому віддати дещо зі своїх благих справ одному і дещо віддати іншому, а якщо запас його благих справ вичерпається перш, ніж він зуміє розрахуватися з усіма, тоді з гріхів скривджених ним стануть брати щось і покладати на нього, а потім його кинуть у Пекло!».

21- «Воістину, Аллаг не завдає несправедливості нікому, і не зменшує винагороди за благодіяння, зроблене віруючою людиною, навпаки, Він обдаровує раба в земному житті, а потім винагороджує його в останньому житті.* А що стосується невіруючого, то він отримує в цьому світі блага за свої добрі вчинки, які схожі на вчинки покори Аллагу, але в останньому житті у нього вже не буде добрих справ, за які він міг би отримати винагороду.»

26- «Не настане Час, доки сонце не зійде із заходу, тож коли воно зійде звідти і люди побачать це, то всі вони разом увірують,* але саме тоді: {Не допоможе душі її віра, якщо вона не увірувала раніше, чи не здобула завдяки своїй вірі добро} [Аль-Ан'ам: 158] І Час неодмінно настане так, що двоє людей, які розкладуть одяг між собою, але не зможуть ні укласти угоду, ні розірвати її. Час неодмінно настане так, коли чоловік надоїть молока своєї верблюдиці, але не зможе його випити. Час неодмінно настане так, що чоловік замаже глиною своє корито, щоб напоїти з неї худобу, але не встигне зробити цього. Час неодмінно настане так, що хтось із вас встигне піднести їжу до свого рота, але не зможе з’їсти її».

31- «Я сказав: «О Посланець Аллага, опиши кувшини Водойми? Він сказав: «@Клянуся Тим, у Чиїй руці душа Мухаммада, що посудин в ньому більше, ніж кількість зірок та планет на небі у темну безхмарну ніч*. А посудини Раю такі, що хто вип’є з них, той більше ніколи не відчуватиме спраги після цього. І впадає в неї (у Водойму Пророка) два джерела, що витікають із Раю, і той, хто вип'є з неї, той не відчуватиме більше спраги, а ширина її дорівнює відстані від Амману до Айли, і вода її біліша за молоко і солодша за мед».

32- «Приведуть смерть у вигляді плямистого барана*, і оголосить вісник: «О люди Раю!» – І вони повернуться до нього і почнуть дивитися, і тоді він скаже: «Чи знаєте ви що це?» – І вони скажуть: «Так, це смерть!» – І всі вони його побачили. Тоді він крикне: «О люди Пекла!» і вони повернуться до нього і стануть дивитися, а він каже: «Чи знаєте ви що це?» – І вони скажуть: «Так, це смерть!» – І всі вони його побачили. І тоді його заріжуть, а буде сказано: «О люди Раю, відтепер тільки вічність і не буде смерті! О люди Пекла, відтепер тільки вічність і не буде смерті! Потім він прочитав: {Попередь їх про день скорботи, коли справа їх життя буде безповоротно вирішена, адже поки що вони перебувають у безтурботності,...} [Мар’ям: 39], і вони – це люди, прив’язані до земного життя, безтурботні, {...і не вірують} [Мар'ям: 39]».

36- Один чоловік прийшов і сів перед Посланцем Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) і сказав: «О Посланець Аллага, у мене є два раби, які брешуть мені, обманюють мене і не слухаються мене, і я лаю їх і б’ю. Тож яке моє положення щодо них?» Він сказав: «@Ступінь, до якої вони зрадили тебе, не послухалися тебе і збрехали тобі, буде вимірюватися тим, наскільки ти їх карав*. Якщо твоє покарання дорівнюватиме їхнім гріхам, і вони будуть однаковими, тоді нічого не буде ні тобі, ні проти тебе, але якщо ступінь твого покарання буде вище за їхні гріхи, то деякі твої винагороди будуть відібрані у тебе і віддані їм». Чоловік пішов і почав голосно плакати. Тоді Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) сказав: «Ти повинен прочитати те, що Аллаг говорить у Своїй Книзі: {Ми покладемо терези справедливості в День Воскресіння, і жодна душа не буде скривджена ні найменшою мірою ... Навіть якщо вчинок важитиме як гірчичне зерно, то Ми принесемо його. Достатньо Нас як суддів.} [Сура аль-Анбія': 47]" Після цього чоловік сказав: "Клянусь Аллагом, о Посланець Аллага, я не бачу нічого кращого для себе і для них, ніж розлучитися з ними. Тож будь свідком, що вони всі вільні».