Віра в Аллага

Віра в Аллага

3- Я чув, як Пророк,мир йому і благословення Аллага, сказав за п'ять днів до своєї смерті: «@Воістину, я зрікаюся перед Аллагом від того, щоб у мене був халіль [найближчий, вибраний, улюблений друг] з вашого числа, бо воістину, Аллаг зробив мене Своїм халілем подібно до того, як зробив Він Своїм халілем пророка Ібрагіма*. А якби я міг вибрати для себе халіля з моєї громади, то неодмінно я обрав би Абу Бакра своїм халілем. І воістину, ті люди, що жили до вас перетворювали могили своїх пророків та праведників на місця поклоніння. Але ви ні в якому разі не перетворюйте могили на мечеті, бо, воістину, я заборонив вам це».

12- що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав, передаючи від свого Господа, Благословенного і Возвишеного: «@О раби Мої, воістину, Я заборонив несправедливість Самому Собі, і між вами зробив її забороненою, тож не допускайте несправедливості між собою*! О раби Мої, всі ви заблудлі, крім тих, кого Я повів вірною дорогою, тож просіть Мене наставити вас на Прямий Шлях, і Я наставлю вас! О раби Мої, всі ви будете голодними, крім тих, кого Я нагодував, тож просіть Мене нагодувати вас, і Я нагодую вас! О раби Мої, всі ви лишатиметеся не вдягнені, крім тих, кого Я вдягнув, тож просіть Мене одягнути вас, і Я одягну вас! О раби Мої, воістину, ви здійснюєте гріхи вночі та вдень, а Я пробачаю всі гріхи, тож просіть у Мене про пробачення ваших гріхів, і Я пробачу вам! О раби Мої, воістину, ви ніколи не зможете завдати Мені ніякої шкоди, і ви ніколи не зможете принести Мені хоч якої користі! О раби Мої, якби перші й останні із вас, люди й джини, – всі ви були б з серцем самого богобоязненного серед вас, то це нічого б не додало до того, чим Я володію! О раби Мої, якби перші й останні із вас, люди та джини, – всі ви були б з серцем самого безбожного і безчесного серед вас, то це ніяк не зменшило б того, чим Я володію! О раби Мої, якби перші й останні із вас, люди та джини, – всі ви зібралися в одному місці і звернулися до Мене з благанням, і Я дав би кожному те, про що він просив, то це зменшило б те, що в Мене є настільки ж, наскільки опущена в море голка зменшує кількість води у ньому, коли її піднімають! О раби Мої, воістину, це – тільки ваші справи, які Я зараховую їх для вас, а потім віддам вам за них сповна. Нехай же той, хто отримає благо, то воздасть хвалу Аллагу, а хто здобуде щось інше, то нехай не звинувачує нікого, крім самого себе!

20- «Одного разу люди запитали Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) про [слова] віщунів, і він відповів: "Немає в них нічого [істинного]". Далі вони сказали: "О Посланець Аллага, але ж іноді вони повідомляють нам про те, що згодом виявляється правдою!" Тоді Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: "@Те слово, яке несе правду, його вихвачує джин, а потім вкладає у вухо свого друга (віщуна), і далі вони додають до нього ще сотню слів брехні"».

21- що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав Му'азу, коли він сидів у сідлі позаду нього: «О Му'аз ібн Джябель!» – на що він відповів: «Ось я, о Посланець Аллага, і готовий служити тобі». І він сказав: «О Му'аз!» Він відповів: «Ось я, о Посланець Аллага, і готовий служити тобі» – і так було сказано тричі. А потім Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «@Який би раб [Аллага] не засвідчив щиро, від усього серця, що немає нічого гідного на поклоніння, крім Аллага, і що Мухаммад – Його раб і Посланець, то Аллаг зробить його забороненим для Вогню*». Він сказав: «О Посланець Аллага! Чому б мені не повідомити про це людям, щоб вони зраділи?» Він сказав: «Тоді вони стануть покладатися на це [залишивши власні старання]». І Му'аз розповів цей хадіс тільки перед своєю смертю, боячись брати на душу гріх [приховування корисного знання].

24- «Умм Саляма пригадала в присутності Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) церкву, яку вона бачила в Ефіопії, яку називали [церквою] Марії. І вона розповіла йому про ті розписи та зображення, які вона побачила всередині. Тоді Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «@Воістину, якщо помирав якийсь праведний раб або праведний чоловік із їх оточення, то вони будували над його могилою храм* і розписували його подібними розписами і малюнками. Ті люди виявляться найгіршими створіннями перед Всемогутнім і Великим Аллагом [у День Воскресіння]»

37- «Я чув, як Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: "Сказав Аллаг Преславний Він і Величний: @"О сину Адама! Воістину, доки ти взиваєш до Мене з благаннями та сподіваєшся на Мене, Я прощатиму тобі те, що ти скоїв, і не звертатиму на це уваги!* О сину Адама! Навіть якби твої гріхи сягнули небесних вершин, а потім ти попросив би в Мене прощення, то Я обов'язково пробачив би тобі! О сину Адама! Воістину, навіть якби ти прийшов до Мене з [вантажем] гріхів, завбільшки із Землю, а потім зустрів Мене, не приписуючи Мені нічого в співтовариші, то Я обов'язково прийшов би до тебе з прощенням, що вкрило б цю Землю""».

38- «Ми вийшли разом з Посланцем Аллага (мир йому, мир йому і благословення Аллага) у військовий похід на Хунайн, а були ми на той час людьми, які зовсім нещодавно вийшли зі зневіри. У багатобожників було дерево, біля якого вони постійно збиралися, підвішуючи на нього свою зброю. Це дерево вони називали Зату-ль-Анват. Коли ми проходили повз нього, то сказали: "О Посланець Аллага, зроби нам такий самий Зату-ль-Анват, як і в них!" На що він вигукнув: "Пречистий Аллаг! Воістину це звичаї колишніх народів! Ви сказали те ж саме, що сказав пророку Мусі його народ: {О Муса! Зроби нам божество, таке ж, як у них} [Огорожі: 138 ] @. І я клянуся Тим, у чиїй Руці душа моя, ви обов’язково підете звичаями тих, хто жив до вас!»

41- що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Аллаг сказав: @”Нащадок Адама звинувачує Мене у брехні, хоча у нього не має на це права, і лає Мене, хоча у нього не має на це права*. Що стосується того, що він звинувачує Мене у брехні, то це його слова: “Він не відтворить мене подібно до того, як створив мене вперше”, а хіба перше створення не легше за відтворення. А що ж стосується того, що він сварить Мене, то це його слова: “Аллаг узяв Собі дитину”. Але ж Я – Єдиний, Самодостатній, не народжував і не був народжений, і немає рівних Мені”».

53- «Воістину, Аллаг не завдає несправедливості нікому, і не зменшує винагороди за благодіяння, зроблене віруючою людиною, навпаки, Він обдаровує раба в земному житті, а потім винагороджує його в останньому житті.* А що стосується невіруючого, то він отримує в цьому світі блага за свої добрі вчинки, які схожі на вчинки покори Аллагу, але в останньому житті у нього вже не буде добрих справ, за які він міг би отримати винагороду.»